Оксана Дунська - поетеса і людина

    « Жити так, щоб цілий світ ожив..» Ці слова сказала  поетеса, редактор Немирівського радіомовлення і просто талановита людина Оксана Дунська.

    Народилася вона 9 лютого 1970 року у селі Бортники Тульчинського району, проте дитинство та шкільні роки минули у мальовничому селищі Брацлав.

    Ще у третьому класі Брацлавської сш №1 Оксана Дунська почала писати вірші.  Вперше їх було надруковано 1 травня 1986 року в районній газеті «Колгоспні вісті». 

   У 1987 році закінчила школу. Після невдалого вступу в університет імені Тараса Шевченка у Києві працювала спочатку на місцевому пивному заводі та дитячому садочку, а у 1988 році вступила Київського державного університету на факультет журналістики.

     У 1989 році вийшла заміж.

     Поетеса є  співавтором поетичних книжок «Десять немирівських поетес», «Привітання життя», «Немирівські жарти», «Брацлавські самоцвіти», літературно – мистецьких альманахів «Подільська пектораль», « 17 вересня», «Немирівські мелодії», «Сторожові вогні над Божою рікою». Оксана Олександрівна - лауреат літературного конкурсу імені Максима Рильського, лауреат літературної премії імені Андрія Малишка.

   Оксана Дунська має дуже цікаве хобі – колекціонування ужиткової кераміки. Найстаршому глечику з її колекції 6 тисяч років до нашої ери. Має також унікальні глечики трипільської культури, черняхівського періоду. Але найцікавішим експонатом у будинку журналістки є  гілочка закам’янілого дерева з малої батьківщини – села Бортники. Оксана Оллександрівна каже: «Дивлячись на нього, я забуваю про своє життя у дзеркальному зображенні…»

     Проте найбільшим багатством для письменниці є зовсім не матерільні цінності, а духовні. Щастя для неї – робити добро для людей. Оксана Олександрівна разом із священиками та прихожанами церкви організовує благодійну допомогу дитячим будинкам та людям, які знаходяться в місцях позбавлення волі. На питання, чи хотіла б вона прожити життя заново, в одному із своїх інтерв’ю журналістка відповіла: «Я б не хотіла прожити своє життя заново. Я хочу дожити своє життя, не роблячи помилок, які я робила раніше, щоб мені було що сказати Богу…». 

     Оксана Дунська не лише талановита письменниця. Перш за все, вона дуже мудра людина із своїми життєвими принципами. Отож ми повинні дуже пишатися тим, що така чудова людина живе на наші рідній землі.

                              Наталя Галушко