ЗІРКА БРАЦЛАВЧАНКИ ГАЛИНИ ПОДЧАХИ

Рідні наші краї…Мальовничі степи… Тихий потік славної ріки Південний Буг… Привітні люди, які завжди  радіють тобі і твоїм близьким … Так, це і є Брацлав – містечко, у якому народилася вона, скромна і смиренна, норовлива і мрійлива - то Галина Олександрівна Подчаха. Батьки майбутньої поетеси - агрономи на прізвище Ковальчуки - навіть не здогадувалися, що нащадкам нашим буде ким пишатися…

ЗІНАЇДА ТУЛУБ : ПОВТОРИВШИ ДОЛЮ КОБЗАРЯ

  

    Їх пам’ятники у  містечку  знаходяться майже поряд. Йому – великому Кобзареві - на подвір’ї школи, їй – Зінаїді Павлівні Тулуб, онуці Кобзаревого побратима - біля лісництва.

 Є у неї роман – роман «В степу безкраїм за Уралом». На першій сторінці можна прочитати: «Світлій пам’яті мого діда Кирило-Мефодіївського братчика Олександра Даниловича Тулуба»

"ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ – ЦЕ МИ СЬОГОДНІ"

      Історія – мов ріка. То летить швидко, мов струменить вода порогами, утворюючи круговерті і вири, то, уповільнившись, ніби ніжиться у літеплі,  перепочиваючи, щоб знову кинутись у швидкоплин.

     Людина може вибрати місце, де зайти до річки, але вона не може вибирати час, у який   жити. Цього не може зробити і жоден народ, зокрема, й український. Залишається тільки пристати на думку з листа Миколи Вінграновського «історія нашого народу – це ми сьогодні».